Продовжте висловлену думку. (8-9 речень) Теплими бувають не тільки чай, рукавички, ковдра. Теплим буває все: розмови, погляди, листи, люди. Це те особливе відчуття, яке дає нам сили жити, вірити, мріяти, любити...

якщо б я потрапила, це б було чудесно та яскраво. я б одразу пішла на уроки, подивитись що зараз проходять учні, і взагалі як їх оцінюють. цікаво б було   скоштувати страви що раніше були на прилавках. десь у книжці я читала що раніше страви   були більш здоровими, й планета не так забруднювалась. а ще найголовніше. люди!

які вони? високі? стрнкі? гарні? а може взагалі якісь чудернатські? як вони вдягаються?

мені дуже б хотілось потрапити у таки дивовижну історії. подивитсь як люди раніше жили без інтернету телевізорів.)

ответ:

соціально-побутовий художній твір - це твір, у якому йдеться про соціальні проблеми на фоні побутових подій. повість - це достатньо великий твір з більшою, ніж в оповіданні, кількістю героїв, показує велику кількість подій у достатньо великому часовому відрізку. приклад, повість і.нечуя-левицького "кайдашева сім*я" показуючи буденне життя (побут) селянської родини, письменник через низку подій показав соціальні проблеми того часу.

объяснение:

для когось мрії стають орієнтиром до дій. комусь же слугують затишною місциною, куди можна втекти від реальності. можливо, то зовсім не мрії, а лише класний план дій і фантазії? чи потрібно взагалі мріяти?

в далекій спекотній африці живе звичайний хлопець. він одягнутий у джинси й футболку. але запал в очах робить його надзвичайним. а ще в нього на подвір’ї розміщується щось подібне на літак, навіть складно назвати це літаком, хіба що якимось недолугим кукурузником. має мотор і крила, але насправді не літає. проте хлопець переконаний, що настане час і він зможе підняти у повітря свою мрію. в будинку стоси креслень і малюнків. наш новий знайомий мріє, що колись його літак полетить, він зможе заробити достатньо грошей, щоб навчитись авіаційному ремеслу, а тоді точно потрапить до інженерного центру nasa. смішно?

ми живемо у жорстокому світі, і дивно, що поряд з нами досі існують мрії. я не хочу наводити прикладів з історії чи життя відомих людей, які б довели, що мрії мають бути якомога божевільнішими, і якщо у них вірити, то ті точно здійсняться. при погляді «з боку» все видається казковим, а мрії збуваються ніби за чарівної палички. і тобі здається «я теж класна(ий), і в мене все вийде», а запалу вистачає максимум на тиждень. якось не так уже й хочеться, і мрія перестає бути такою барвистою і подих від неї більше не перехоплює. напевно, це просто не та мрія, і треба шукати іншої.

Це дає нам підтримку у світі, можливість почувати себе потрібними ,за до цього життя набуває сенс, ми продовжуємо вчитися, пізнавати щось нове, знаходити друзів, та рідних для себе людей.