Українська мова

Вопрос/Задача:

Твір замітка: старі та нові назви вулиць за і проти

Ответы на вопрос

Ответ
Ответ разместил: Гость

підживити - [п'і{дж}иви́ти]

смієшся - [см‛ійе́с`: а]

футбол - [фудбо́л]

дочці - [до(у)ц`: і́]

Ответ
Ответ разместил: Гость

"життя прожити — не поле перейти", — каже народна мудрість. чому? бо "життя є страждання", 

здавна люди помітили, що не існує тих, хто був би щасливим в усьому. хто має багатство, той не має душевного спокою, і навпаки. а що краще? важко сказати.  немає людини, життя якої складається абсолютно щасливо. чому? бо в житті завжди є труднощі. через них має пройти кожен. якщо ж людина ніколи не зазнавала ніяких проблем, вона перестає бути людиною. йдучи життєвим шляхом, ми весь час вчимося. це навчання неможливо пройти теоретично, його пізнають лише на власній практиці.  життя здається складним, через те що ми не бажаємо сприймати його таким, яким воно є. людина часто буває незадоволена своїм життям, заздрячи іншим, адже завжди є хтось красивіший, багатший, успішніший, щасливіший за неї. але це тільки на перший погляд, тому що абсолютно у кожного є свої негаразди, свої "скелети у шафі". якщо замислитися глибше, то розумієш, що так само завжди є хтось набагато нещасніший за тебе, і твої проблеми порівняно з його горем — дрібниці. тому треба радіти просто тому, що ти живеш, насолоджуватися кожним прожитим днем, адже час спливає дуже швидко.  люди завжди прагнуть прожити свій вік так, як вони мріють. мрії — це чудово, але десь існує межа, за якою мрій бути не може. адже людина має мріяти про те. чого вона може колись досягти. інакше мрії розбиваються, а на серці залишається тільки біль.  люди часто обирають у житті легші шляхи. але чи завжди вони є кращими? навряд чи. коли ховаєшся від труднощів, уникаєш справжнього, повноцінного життя. чому? бо якщо воно повне — то і радістю, і горем.  життя може здаватися страшним, жорстоким, якщо не розуміти його. то що ж робити? завжди боятися чи приймати його таким, яким воно було; є і буде? мабуть, друге. але ще є третє. це — смерть. та не будемо розмовляти на цю тему.  людське життя важке не лише через фізичну працю, а й через працю душевну. без останньої людина перестає бути людиною. багато хто в гонитві за матеріальними благами забуває, що найважливіше в житті — душевний спокій. а його має тільки той, хто присвятив себе іншим людям.  гаутама був правий, коли сказав: "життя є страждання". щоб позбутися цього страждання, кожен має шукати свій шлях. але слід пам'ятати, що шлях у людини тільки один. якщо вона втратить його — втратить і себе. 

Ответ
Ответ разместил: Гость

минають роки, коли замовкли останні постріли, коли було визволено нашу країну від німецьких фашистів. більше 60 років минуло з того тривожного дня, коли мужні червоноармійці встановили над берліном червоне знамення своєї батьківщини. все далі відходять ті грізні роки, коли засіяні сталевим зерном стояли поля, коли кров'ю наливався кожен метр нашої родючої землі, а карі очі кожен ранок дивляться в червоне вранішнє небо.

всьому приходить кінець. зникає війна, жертви, каліцтва, муки, сльози. залишаються лише спогади. "ніхто не забутий, ніщо не забуто! "

пам'ять. ми знаходимо її в старих жовтих фотографіяїх, із давніх речей фронтовиків, які згаснути про ті старашні дні. жахіття війни відбилися не тільки на передовій, де клали свої голови сини україни, а й у вікнах старенької батьківської хати. надривалося серце сивих матерів без своїх синів. єдиною розрадою були писані в окопах листи від рідних солдатів. молоді голубки-жінки назавжди залишалися вдовами назавжди. кожному з воїнів хотілося вижити, хотілось повернутись додому.

ніколи не забудемо тих, хто пролив свою кров за нашу батьківщину.

Ответ
Ответ разместил: sofiagnip

можу лише підказати теми:

1) назви вулиць числами (проти того, тому що тяжко оприділитися на мапі, при введенні номеру телефону з іншого регіону потрібно буде неодноразово вводити номер, завжди потрібно пам'ятати номери всіх вулиць; числа погано запам'ятовуються і тд)

2) назви вулиць в ім'я українських героїв, поетів, науковців. (за, тому що так ми вшановуємо їх; лекше запам'ятати вулицю за певними рисами; розвиваємо цікавість до тієї чи іншої вулиці або до її назви)

Похожие вопросы

Вопросов на сайте: